๑۩๑.๑۩๑Колодруби๑۩๑.๑۩๑

Описание

Колодруби Село розташоване на лівому березі Дністра, біля місця, де у нього впадає річка Летнянка. Минуле Колодруб тісно пов'язане з історією сіл так званого Комарнянського ключа (тепер ця територія Городоцького району). Найдавніша письмова згадка про село відноситься до 1440 року. 5 грудня 1440 року львівський міщанин М.Гельмвад повернув Петру з Громно його села: Колодруби, Лісневичі і Громно. У 1515 році селом володіли князі Заславські і обробляло воно 12 ланів землі. У 1578 році Колодруби перебувають у володінні подільського воєводи, а сільські оброблювані площі зменшилися до 8,5 лана і до середини XVII століття залишались на цьому рівні. 1648 року Колодруби були частково пограбовані татарськими загонами. У 1798 році в селі нараховувалося 108 сімей українського населення. Восени 1817 року у зв'язку з неврожаєм у Колодрубах почались селянські заворушення. В селах Комарнянського ключа вибухнуло повстання. Для придушення його губернський уряд розквартирував у селах ескадрон драгунів, ескадрон гусар та дві роти піхоти. Солдатські постої привели до того, ще навесні 1822 року селянам нічим було сіяти. Взимку 1845 року в селі почалася епідемія мотилиці на велику рогату худобу, яка почала поширюватись і по інших селах. Після видачі урядом 13 квітня 1846 року наказу про скасування літніх допоміжних днів (зажинок, обжинок, обкісців, толок) та підводної повинності в Комарнянському ключі селяни почали ухилятися від відробітку панщини взагалі. Але з ненависним кріпосним правом покінчила аж революція 1848 року. У 1880 році в Колодрубах проживало 889 чоловік, працювала однокласна школа. Магнатові Лянцкоронському належала половина всіх сільських лук та ліс. Багато сільських земель перебувало в заболоченому стані. Наприклад, пасовисько «Болото» займало 160 гектарів. Нині в с. Колодрубах є пошта, комплексний приймальний пункт, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб. Діти навчаються у новій середній школі. Село має добре автобусне сполучення з районним і обласним центрами. На території села діє сільська Рада.